Гра на уроках французької мови

Методична розробка для викладачів
до практичного заняття №7
по темі “ Physiologie de la circulation”
(спеціальність “Фармація”, I курс, II семестр)
2 години
Текст: Physiologie de la circulation
Граматична тема: Formation des adverbes.
1. Мета практичного заняття.
1.1. Навчальна мета: Оволодіти лексичним матеріалом на продуктивному
рівні. Вміти вільно користуватися новими лексичними одиницями для
побудови речень і використання їх у певних ситуаціях. Засвоїти граматичний
матеріал Formation des adverbes. Володіти ним на продуктивному рівні.
Розвивати навички читання і говоріння.
2. План і організаційна структура практичного заняття.
№
п/п
Етапи та основні питання
Час у
хвилинах
Обладнання
заняття
1.
Організаційні заходи.
2 хв.
В.Г. Матвіїшин “Le
français médical”,
методична
розробка і
методична
рекомендація
2.
Оголошення теми, мети заняття.
3 хв.
3.
Вступне слово викладача.
5 хв.
4.
Physiologie de la circulation
10 хв.
5.
Опитування студентів:
 опитування лексики
 читання і вибірковий переклад
тексту
 відповіді на запитання
викладача до тексту
 виконання лексико-граматичних
вправ
35 хв.
6.
Узагальнення граматичного матеріалу
Formation des adverbes
10 хв.
7.
Тренувальні граматичні вправи
20 хв.
8.
Підсумки, виставлення та
аргументація оцінок, завдання для
вивчення наступної теми
5 хв.

3. Методика проведення заняття.
3.1.Підготовчий етап
У короткому вступі викладач розкриває суть навчальної та виховної
мети заняття, оголошує питання для обговорення, які практичні завдання
будуть виконувати студенти.
3.2. Питання для обговорення і поточного контролю знань студентів.
Еталони відповіді
1. Лексичний матеріал по темі “ Physiologie de la circulation”
Студент повинен знати переклад нових слів та словосполучень, вміти їх
правильно вимовляти та знати їх правопис.
2. Читання та переклад тексту.
Студенти читають текст, звертаючи увагу на правильну вимову слів,
наголос та інтонацію. Особливу увагу потрібно звернути на читання та
переклад нових лексичних одиниць. Студенти беруть участь у
виправленні фонетичних та синтаксичних помилок.
TEXTE
PHYSIOLOGIE DE LA CIRCULATION
Le fonctionnement cardiaque consiste en des alternatives de contraction et
de relâchement du myocarde. La fréquence des contractions cardiaques est environ
de 75 à 80 battements par minute, mais ce chiffre varie avec de nombreux facteurs:
exercices, émotions, sommeils, etc.
La révolution cardiaque comprend schématiquement trois temps successifs:
1er temps: la systole auriculaire. C'est la contraction des oreillettes. Elle dure
environ 1/10 seconde. Le sang qui remplissait les oreillettes est chassé dans les
deux ventricules.
2e temps: la systole ventriculaire. C'est la contraction des ventricules. Elle
dure environ 3/10 de seconde. Pendant que les oreillettes se relâchent, les
ventricules, remplis, se contractent. La poussée du sang ferme les orifices auriculo-
ventricu-laires mitral et tricuspidien (1er bruit du cœur), empêchant le reflux du
sang dans les oreillettes, et celui-ci pénètre dans l'aorte et l'artère pulmonaire.
3e temps: la diastole générale. C'est la pause des oreillettes et des
ventricules, la période de repos du cœur. Elle dure environ 4/10 de seconde.
Pendant ce temps, le sang veineux achève la réplétion des oreillettes relâchées
depuis le temps précédent, et ce remplissage prépare la révolution cardiaque
suivante. Le sang qui a été propulsé dans les artères ne peut refluer dans le
ventricule, car il vient buter sur les valvules sigmoïdes ' qui se ferment (2e bruit du
cœur).
Au total, la révolution cardiaque dure environ 8/10 de seconde. Et sur cette
durée, la moitié est consacrée au repos du myocarde.
Au cours de sa contraction, le cœur subit des modifications de forme, de
consistance, de dimensions, qui traduisent3 l'activité mécanique de cet organe.

Durant la révolution cardiaque et notamment pendant la systole
ventriculaire, les fibres musculaires du cœur se contractent simultanément, comme
si cet organe était constitué par une fibre unique, géante; on peut donc considérer le
cœur comme une «unité fonctionnelle».
Le cœur est doué d'automatisme, c'est-à-dire, que comme tout organe auto-
matique, il présente unfonctionnement spontané, indépendant de tout facteur extra-
cardiaque, caractérisé par la répétition de contractions dont le rythme constitue la
fréquence cardiaque.
car il (le sang) vient buter sur les valvules sigmoïdes — тому що вона
(кров) наштовхується на сигмовидні клапани
au total — у цілому
qui traduisent — тут: які виражають
3.3Повторення граматичного матеріалу (Formation des adverbes).
3.4. Виконання тренувальних вправ.
EXERCICES
I. Nommez les verbes à l'aide desquels ont été formés les noms suivants:
le fonctionnement, la contraction, le relâchement, le battement, la poussée, le
reflux, le remplissage, la modification, la consistance, la fonction, la répétition, la
progression, la séparation, la communication, la circulation.
II. Traduisez les groupes de mots:
серцева діяльність, частота скорочень, мітральний клапан, легенева ар-
терія, серцевий цикл, численні фактори, скорочення передсердь, напір крові,
період відпочинку, венозна кров, наповнення передсердь, тон серця, зміна
розмірів, механічна діяльність, м'язові волокна, функціональне ціле,
незалежна діяльність, будь-який фактор, частота серцебиття, повторення
скорочень
III. Mettez au passé composé (forme passive); traduisez les phrases:
1. Cet hôpital (construire) il y a quelques années. 2. L'anatomie normale (en-
seigner) par un célèbre savant. 3. Les cours (terminer) à deux heures. 4. Le sang
(propulser) dans les artères. 5. Les analyses (faire) à la polyclinique. 6. Cet homme
(blesser) dans un accident d'automobile. 7. Les sucs (sécréter) par les glandes di-
gestives. 8. Ce médicament (découvrir) par des savants hongrois. 9. Cet article (tra-
duire) sans dictionnaire. 10. Le rythme cardiaque (mesurer) par un appareil. 11.
L'opération (préparer) très soigneusement. 12. Cette rencontre avec les stagiaires
français (organiser) par les étudiants de notre faculté. 13. Ce livre (écrire) par un
jeune savant. 14. Ces artistes (inviter) à notre soirée.
IV. Répondez aux questions:
1. En quoi consiste le fonctionnement cardiaque? 2. Quelle est la fréquence

par minutes des contractions cardiaques chez l'homme? 3. Avec quels facteurs le
chiffre de battements du cœur varie-t-il? 4. Combien de temps la révolution
cardiaque comprend-elle schématiquement? 5. Qu'est-ce que la systole auriculaire?
6. Combien de temps dure-t-elle? 7. Où est chassé le sang qui remplissait les
oreillettes? 8. Qu'est-ce la systole ventriculaire? 9. Quelle est sa durée? 10. Par
quoi sont fermés les orifices auriculo-ventriculaires? 11. En quoi consiste le 3e
temps? 12. Que fait le sang pendant la diastole générale? 13. Quelles modifications
le cœur subit-il au cours de sa contraction?
3.5. Підведення підсумків заняття, виставлення оцінок, їх обгрунтування та
завдання для самостійного вивчення наступної теми.

Методична розробка для студентів
до практичного заняття № 7
по темі “Physiologie de la circulation”
(cпеціальність “Фармація ”, І курс, ІI семестр)
2 години
Texte: Physiologie de la circulation.
Grammaire: Formation des adverbes.
Мета практичного заняття.
1. Засвоїти активну лексику і вміти використовувати лексичні одиниці в
різних видах мовленнєвої діяльності.
2. Розвивати навики читання, діалогічного та монологічного мовлення.
3. Узагальнити граматичний матеріал “ Formation des adverbes ”.
TEXTE
PHYSIOLOGIE DE LA CIRCULATION
Le fonctionnement cardiaque consiste en des alternatives de contraction et
de relâchement du myocarde. La fréquence des contractions cardiaques est environ
de 75 à 80 battements par minute, mais ce chiffre varie avec de nombreux facteurs:
exercices, émotions, sommeils, etc.
La révolution cardiaque comprend schématiquement trois temps successifs:
1er temps: la systole auriculaire. C'est la contraction des oreillettes. Elle dure
environ 1/10 seconde. Le sang qui remplissait les oreillettes est chassé dans les
deux ventricules.
2e temps: la systole ventriculaire. C'est la contraction des ventricules. Elle
dure environ 3/10 de seconde. Pendant que les oreillettes se relâchent, les
ventricules, remplis, se contractent. La poussée du sang ferme les orifices auriculo-
ventricu-laires mitral et tricuspidien (1er bruit du cœur), empêchant le reflux du
sang dans les oreillettes, et celui-ci pénètre dans l'aorte et l'artère pulmonaire.
3e temps: la diastole générale. C'est la pause des oreillettes et des
ventricules, la période de repos du cœur. Elle dure environ 4/10 de seconde.
Pendant ce temps, le sang veineux achève la réplétion des oreillettes relâchées
depuis le temps précédent, et ce remplissage prépare la révolution cardiaque
suivante. Le sang qui a été propulsé dans les artères ne peut refluer dans le
ventricule, car il vient buter sur les valvules sigmoïdes ' qui se ferment (2e bruit du
cœur).
Au total, la révolution cardiaque dure environ 8/10 de seconde. Et sur cette
durée, la moitié est consacrée au repos du myocarde.
Au cours de sa contraction, le cœur subit des modifications de forme, de
consistance, de dimensions, qui traduisent3 l'activité mécanique de cet organe.
Durant la révolution cardiaque et notamment pendant la systole
ventriculaire, les fibres musculaires du cœur se contractent simultanément, comme
si cet organe était constitué par une fibre unique, géante; on peut donc considérer le